кури
Ку́ри, куре́й, ку́рям, курми́
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кури — ку́ри множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
- кури — -ей, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. || М'ясо цих птахів; курятина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кури — КУ́РИ, е́й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури (М. Коцюбинський); – Почекай, курей погодую та проведу тебе трошки (А. Словник української мови у 20 томах
- кури — Біда тій курці жити, що на ній учать яструба ловити. Гірко тому, хто ціле своє життя в непевності та страсі. Вдалося, як сліпій курці зерно. Дуже пощастило і то зовсім несподівано. Голодній курці зерно на думці. Все думає про своє лихо. Приповідки або українсько-народня філософія
- кури — КУ́РИ, е́й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- кури — Кури, -рей мн. отъ кур и кура. Словник української мови Грінченка