1. Приповідки або українсько-народня філософія

набрати

Набрався Бог багачів, тай бідними розкидає.

Жартують із бідного, як упаде.

Набрав, як бик на роги.

Набрав тільки, що й донести не годен. Набрав понад свої сили.

Набрав, як дід у торбу.

Іронічно, коли кого побють. Прошаки кладуть у торбу все що дістануть, без розбору.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набрати — набра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набрати — див. набирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набрати — НАБРА́ТИ див. набира́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. набрати — набра́ти: ◊ набра́ти в шкіру́ → шкіра ◊ набра́ти львівського шліфу → шліф ◊ набра́ти як бідний в торбу → бідний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. набрати — набира́ти / набра́ти води́ в рот. Уперто мовчати; нічого не говорити. Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно .. він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Фразеологічний словник української мови
  6. набрати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. набрати — Набра́ти, див. набира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. набрати — НАБРА́ТИ див. набира́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. набрати — Набрати, -ся см. набірати, -ся. Словник української мови Грінченка