нагріти

Кого добро нагріє, той дуріє.

В достатках чоловік починає гуляще та свавільне життя.

Не знати, що його нагріло.

Що його приневолило до того.

Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбогатієш.

Бідний не розбагатіє навіть від тяжкої роботи.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагріти — нагрі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагріти — див. нагрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагріти — НАГРІ́ТИ див. нагріва́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. нагріти — Ію, -ієш, док. Обманути. Нагріти на сто гривень. Словник сучасного українського сленгу
  5. нагріти — (-ію, -ієш) док., кого (на скільки); торг., бізн., мол. Обдурити когось. Продавщиця мене знову нагріла, коли ковбасу купував (Запис 1997 р.). БСРЖ, 369; ПСУМС, 47. Словник жарґонної лексики української мови
  6. нагріти — грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Фразеологічний словник української мови
  7. нагріти — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. нагріти — НАГРІ́ТИ див. нагріва́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. нагріти — Нагріти, -ся см. нагрівати, -ся. Словник української мови Грінченка