1. Приповідки або українсько-народня філософія

надути

Надулася на малай, що не взяв 'ї Николай.

Хто інший провинив, а хто інший покутує. Малай—хліб з кукурудзянної муки.

Надувся, як вош на морозі.

Понурився, засолився, бо мороз доскулює.

Надувся, як індик.

Про дуже гордого чоловіка.

Надувся, як ковальський міх.

Дуже згордів. Давно ковалі уживали великих шкурянних міхів до роздування огню.

Надувся, як пава.

Дуже згордів.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надути — наду́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надути — див. надувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надути — НАДУ́ТИ див. надува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. надути — надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам. 1. Гніваючись, ображаючись і т. ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А. Фразеологічний словник української мови
  5. надути — НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. — захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. надути — Наду́ти, надму́, надме́ш, -дму́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. надути — НАДУ́ТИ див. надува́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. надути — Наду́ти, -ся см. надимати, -ся. Словник української мови Грінченка