наливати

Налийте єще, бо тамта пече.

Приказка пияка, який хоче, щоб йому налили ще одну склянку горілки.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наливати — налива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. наливати — (у що) вливати, лити; (з чого) наточувати; (борщ) насипати; (по вінця) заповнювати; (за шкуру) заливати; (на столі) розливати, розхлюпувати. Словник синонімів Караванського
  3. наливати — -аю, -аєш, недок., налити, -ллю, -ллєш і рідко налляти, наллю, наллєш і іноді налляю, налляєш, док. 1》 перех. Вливаючи рідину, наповнювати що-небудь. || безос. 2》 перех., перев. із сл. серце, душа, груди і т. ін., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наливати — НАЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш, рідше НАЛЛЯ́ТИ, наллю́, наллє́ш, рідше налля́ю, налля́єш, док. 1. що, чого і без дод. Вливати яку-небудь рідину або щось рідке кудись. – Що зап'ємо яєшню? – простягаючи руку до пляшки, пита Дзюба. Словник української мови у 20 томах
  5. наливати — НАЛИ́ТИ що і чого (залити якусь рідину в що-небудь; ллючи, наповнити що-небудь; ллючи, утворити калюжу); НАБУ́РИТИ розм. (у великій кількості); ВЛИ́ТИ (УЛИ́ТИ), ВВІЛЛЯ́ТИ (УВІЛЛЯ́ТИ) (залити в що-небудь); ЛИНУ́ТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. наливати — Налива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є; див. нали́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. наливати — НАЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш і рідко НАЛЛЯ́ТИ, наллю́, наллє́ш і іноді налля́ю, налля́єш, док. 1. перех. Вливаючи рідину, наповнювати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  8. наливати — Налива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. налити, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Наливать, налить. Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі. Єв. Л. V. 37. 2) Наполнять, наполнить. По Ова, по три кубки... наливає. АД. І. 213. Раз добром налите серце вік не прохолоне. Шевч. Словник української мови Грінченка