1. Приповідки або українсько-народня філософія

направити

Направ дах за погоди, то не буде дощ текти в часі негоди.

Зроби діло коли на те пора, то й шкоди не буде.

Направ діру в мості, поки мала.

То обминеш велике лихо малим коштом. В великій дірі може кінь ногу зламати.

Той добре не направить, хто правдою лукавить.

Погана людина не може навчити нічого доброго.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. направити — напра́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. направити — Напра́вити. Виправити. Ученик має спромогу пізнати свої хиби у своїй науці і направити їх (Канюк, 1911, 72) // порівн. пол. naprawić — 1) відремонтувати, полагодити, 2) виправити, покращити; рос. направить — скерувати, спрямувати. Українська літературна мова на Буковині
  3. направити — див. направляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. направити — НАПРА́ВИТИ див. направля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. направити — наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  6. направити — ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М. Словник синонімів української мови
  7. направити — НАПРА́ВИТИ див. направля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. направити — Направити см. направляти. Словник української мови Грінченка