1. Приповідки або українсько-народня філософія

перемагати

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку досвідом.

У складній ситуації думай, як з неї вибратися, а під час небезпеки покладайся на свій життєвий досвід.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемагати — (досягти переваги у змаганні, боротьбі) долати, переборювати, змагати, пересилювати, осилювати (у боях) розбивати, побивати, громити, розгромлювати. Словник синонімів Полюги
  2. перемагати — перемага́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. перемагати — (ворога) долати, поборювати, бороти, подужувати, побивати, завдавати поразки кому, брати гору <�здобувати перемогу> над, зст. побіждати; (у грі) вигравати, виходити переможцем; (себе) ПЕРЕБОРЮВАТИ; (хворобу) ІД. видужувати. Словник синонімів Караванського
  4. перемагати — I перемогти, бороти, видолати, видоліти, долати, долити, загарбувати, завойовувати, звойовувати, захомутати, здоліти, змагати, неволити, оволодівати, одолівати, одоляти, окуповувати, осилювати, переборювати, переважувати, перевершувати, перевищувати... Словник синонімів Вусика
  5. перемагати — -аю, -аєш, недок., перемогти, -ожу, -ожеш, док., перех. 1》 також без додатка. Вигравати бій або війну; завдавати супротивникові поразки. || Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перемагати — ПЕРЕМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМОГТИ́, о́жу, о́жеш, док., кого, що. 1. також без дод. Вигравати бій або війну; завдавати супротивнику поразки. [Айтра:] Наш владар в полі зустрівся з Ахіллесом. [Андромаха:] Ох!.. і що ж?... Словник української мови у 20 томах
  7. перемагати — перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце). Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т. ін., боротися з якимсь станом. Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам’ятаєш... Фразеологічний словник української мови
  8. перемагати — ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  9. перемагати — Перемага́ти, -мага́ю, -мага́єш; перемогти́, -мо́жу, -мо́жеш, -мо́жуть; переможи́, -можі́ть; перемі́г, -могла́, -могли́; перемі́гши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. перемагати — ПЕРЕМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМОГТИ́, о́жу, о́жеш, док., перех. 1. також без додатка. Вигравати бій або війну; наносити супротивнику поразку. [Айтра:] Наш владар в полі зустрівся з Ахіллесом. [Андромаха:] Ох!.. і що ж?... Словник української мови в 11 томах
  11. перемагати — Перемага́ти, -га́ю, -єш сов. в. перемогти, -можу, -жеш, гл. Превозмогать, превозмочь, одолѣвать, одолѣть, побѣждать, побѣдить, пересиливать, пересилить. Кому Бог поможе, той все переможе. Ном. №11. Замовкла мати: бачить — не переможе сина. Мир. ХРВ. 314. Словник української мови Грінченка