1. Приповідки або українсько-народня філософія

привичка

До чого бик навик, за тим і риче.

До чого привикнемо, того й бажаємо.

Мусиш привикати, бо не маєш своєї хати.

Навчають бездомну сироту.

Навчиться собака бігти за возом, то і за саньми побіжить.

Легко змінити одну привичку на подібну.

Не привик ліс, до наших коліс.

У лісі дорога не рівна та коріння підкидає возом. Жартом кому не вигідно.

Чоловік, як мусить, то і в пеклі привикне.

Обставини приневолять і в невигодах жити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привичка — правильніше: звичка «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. привичка — Звичка, навичка Словник чужослів Павло Штепа
  3. привичка — ПРИВИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що зви́чка 1, 2. Панич ходе по хаті, слухає та спльовує... У його була така чудна привичка – усе мов спльовує (Панас Мирний); Він уже в крові носив столітню привичку влади над людьми (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. привичка — ПРИВИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що зви́чка 1, 2. Панич ходе по хаті, слухає та спльовує… У його була така чудна привичка — усе мов спльовує (Мирний, III, 1954, 167); Він уже в крові носив столітню привичку влади над людьми (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  5. привичка — Приви́чка, -ки ж. Привычка. ум. приви́ченька. Мет. 316. Словник української мови Грінченка