піст
В великім пості, не ходи в гості.
Клопіт господині приймати гостеіі пісними стравами, які є обмежені.
З самого говіння, не буде спасіння.
Сам піст не принесе сгіасення душі, треба ще добрих діл. Говіти—постити.
При пості добре збути гості.
Дешеве угощування.
Спасівка — ласівка, а Петрівка — голодівка.
У піст перед Спасом, до 19 серпня, є нові овочі та новий хліб і населення не терпить недостачі їди, а у піст перед Петром, до 12 липня, кінець передновку і бідне населення дуже відчуває цей піст, бо і хліба старого недостає, а нового ще нема і овочів нових немає.
У бідного що день піст.
У нього брак харчів.
У стайни хвіст, а у хаті піст.
Хоч і є корова у стайні, та не доїться тепер і тому відчувається брак харчів. Дійна корова в малоземельнім українськім господарстві становила головну підпору харчів, а без дійної корови грозило недоїдання. Хвіст—корова.
Через піст женихів, як вівса, а в м'яснпці ані пса.
Підчас посту парубки плянують сватання, тим і відвиджують багато хат, де є дівчата на відданню, а в м'ясниці ідуть лиш там, де думають сватати, та женитися.
У піст їм хрін, а у м’ясниці — кислиці.
Про дуже бідного, який не має що їсти.
Значення в інших словниках
- піст — піст іменник чоловічого роду період утримання від споживання деяких страв або їжі взагалі, а також від інших насолод Орфографічний словник української мови
- піст — 1. Повне чи часткове утримання від уживання їжі або деяких її різновидів, що є зовнішнім виявом покаяння та покути, а також способом приготуваня до важливих подій у духовному житті; 2. Визначений Церквою період дня, тижня, року, коли обов'язкове таке утримання Словник церковно-обрядової термінології
- піст — посту, ч. За церковними правилами – невживання скоромної їжі. || Період невживання скоромної їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піст — ПІСТ, по́сту, ч. За церковними правилами – невживання скоромної їжі. Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (М. Коцюбинський); В сиву давнину .. тут оселився пустельник, який проводив час у молитві й пості (М. Словник української мови у 20 томах
- піст — Акт спокути, що полягає у тимчасовому обмеженні в задоволенні різних життєвих потреб, переважно у споживанні харчів; у католицизмі вирізняється п. суворий (в Сиропусну Середу й у Вел. П'ятницю) і т.зв. абстиненція (утримання від споживання м'ясних страв у п'ятниці). Універсальний словник-енциклопедія
- піст — Піст, по́сту, -тові; пости́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- піст — ПІСТ, по́сту, ч. За церковними правилами — невживання скоромної їжі. Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (Коцюб., І, 1955, 326); В сиву давнину.. Словник української мови в 11 томах
- піст — Піст, по́сту м. Постъ. Словник української мови Грінченка