1. Приповідки або українсько-народня філософія

ремесло

Без ремесла, як без рук.

Тяжко прожити, якщо нічого не вмієш робити.

Було ремесло, та хмелем заросло.

Було ремесло, та хмелем поросло.

Приповідка старого майстра, який вже не може добре робити своє ремесло.

І то ремесло, коли зробиш весло.

Треба мати вміння, щоб зробити навіть просту річ.

Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.

Знання ремесла не є перешкодою, а великою допомогою у житті.

Ремесло хліба не просить, а само кормить.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Ремесло золото принесло.

Воно несе певний дохід.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремесло — ремесло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ремесло — ЖМ. фах, професія; П. нудна <�нетворча> праця; ремество, рукомесло, рукомество. Словник синонімів Караванського
  3. ремесло — [реимеисло] -сла, м. (на) -с'л'і, мн. -есла, -есеил два реимеисла Орфоепічний словник української мови
  4. ремесло — -а, с. 1》 Дрібне виробництво готових виробів, що базується на ручній техніці за відсутності виробничого поділу праці. 2》 розм. Певна професія, фах. || Взагалі яке-небудь заняття, справа. 3》 перен., розм. Робота, праця без натхнення, творчості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ремесло — Рукомесло Словник чужослів Павло Штепа
  6. ремесло — РЕМЕСЛО́, а́, с. 1. Дрібне виробництво готових виробів, що базується на ручній техніці при відсутності виробничого поділу праці. У результаті розвитку різних ремесел і успіху землеробства стався другий великий поділ праці... Словник української мови у 20 томах
  7. ремесло — ремесло: ◊ ремесло – золоте́ дно (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. ремесло — РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. Словник синонімів української мови
  9. ремесло — РЕМЕСЛО́, а́, с. 1. Дрібне виробництво готових виробів, що базується на ручній техніці при відсутності виробничого поділу праці. В результаті розвитку різних ремесел і успіху землеробства стався другий великий поділ праці... Словник української мови в 11 томах
  10. ремесло — рос. ремесло дрібне виробництво готових виробів для задоволення побутових потреб, що ґрунтується на ручній техніці за відсутності внутрівиробничого поділу праці. Характерною ознакою Р. є виготовлення виробів на замовлення споживача, рідше — на ринок. Eкономічна енциклопедія
  11. ремесло — Ремесло, -ла с. 1) Ремесло. Нема то ремесло, як леміш та чересло. Ном. № 10125. 2) Собраніе инструментовъ, употребляемыхъ въ какомъ нибудь ремеслѣ. Забрав усе своє ремесло та поніс додому. Словник української мови Грінченка