смутитися

Смуток висмоктує сили життя.

Смуток відбирає радість життя.

Як ти смутишся — вороги тішаться.

Вороги радіють з твоєї біди.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смутитися — смути́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. смутитися — див. журитися Словник синонімів Вусика
  3. смутитися — смучуся, смутишся, недок. Відчувати смуток (у 1 знач.); ставати смутним; сумувати. || Наповнюватися смутком (про серце, душу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смутитися — СМУТИ́ТИСЯ, смучу́ся, сму́тишся, недок. Відчувати смуток (у 1 знач.); ставати смутним; сумувати. Як ти смутишся, вороги тішаться (прислів'я); Ми сіли поруч, смутні та мовчазні, Одно на одного дивились і смутились (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. смутитися — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. смутитися — СМУТИ́ТИСЯ, смучу́ся, сму́тишся, недок. Відчувати смуток (у 1 знач.); ставати смутним; сумувати. Як ти смутишся, вороги тішаться (Укр.. присл.., 1955, 70); Ми сіли поруч, смутні та мовчазні, Одно на одного дивились і смутились (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. смутитися — Смути́тися, -чу́ся, -тишся гл. Печалиться. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63). Словник української мови Грінченка