талант

Значення в інших словниках

1. талант — Тала́нт: — грошова одиниця у Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії та ін [51] — давня грецька золота монета [45;2,XIII] Словник з творів Івана Франка
2. талант — тала́нт 1 іменник чоловічого роду хист тала́нт 2 іменник чоловічого роду давня грошова одиниця тала́нт 3 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
3. талант — ТАЛАНТ – ТАЛАН Талант1. 1. р. -у. Обдаровання людини; хист. 2. р. -а. Людина з видатними здібностями. Талант2, -а. У Стародавній Греції – вагова й грошово-вагова одиниця; в сучасній Греції – міра ваги. Талан, -у. Чийсь життєвий шлях, доля; щастя. Літературне слововживання
4. талант — Хист, кебета, дар, обдаровання, обдарованість, талановитість, іскра Божа. Словник синонімів Караванського
5. талант — I дар, здатність, здібність, обдаровання, обдарування, хист Фразеологічні синоніми: Божий дар; іскра Божа; іскра в голові II див. видатний Словник синонімів Вусика
6. талант — I [талант] -нту, м. (на) -н'т'і (хист) II [талант] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў (про людину; грошова одиниця) Орфоепічний словник української мови
7. талант — Хист, хисть, кебета, кеба, здібність Словник чужослів Павло Штепа
8. талант — (від гр. talanton — терези) — видатні здібності людини щодо певного виду діяльності, високий ступінь обдарування, зокрема, в сфері музичного мистецтва. Словник-довідник музичних термінів
9. талант — ТАЛА́НТ, ч. 1. род. у. Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання. Я такий прихильник Вашого [Л. Мартовича] таланту, так люблю перо Ваше (М. Словник української мови у 20 томах
10. талант — Грошова одиниця, монета Словник застарілих та маловживаних слів
11. талант — I -а, ч. У Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії – вагова та грошова одиниця. II -у, ч. 1》 Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання. || Здібність до чогось, уміння робити щось. Виявляти талант. 2》 род. -а. Людина з видатними природними здібностями. Великий тлумачний словник сучасної мови
12. талант — тала́нт (грец. τάλαντον, букв. – терези) 1. У Стародавній Греції вагова й грошово-вагова одиниця. 2. Видатні природні здібності, обдарованість. 3. В сучасній Греції міра ваги (150 кг). Словник іншомовних слів Мельничука
13. талант — Найбільша стародавня вагово-грошова одиниця, що використовувалась у Вавилонії, Ассирії, потім у Греції; поділявся на 60 мін; вага т. залежала від локальних грошових систем. Універсальний словник-енциклопедія
14. талант — зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) (у зе́млю) свій тала́нт. Занедбувати, не розвивати свої здібності. — Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н. Фразеологічний словник української мови
15. талант — ТАЛАНТ (від грецьк. τάλαντον — терези) — яскраво виявлені здібності людини у певній сфері діяльності, міра актуалізації її особистості. Філософський енциклопедичний словник
16. талант — ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
17. талант — Тала́нт, -ту, -тові; -ла́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
18. талант — ТАЛА́НТ, ч. 1. род. у. Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання. Я такий прихильник Вашого [Л. Мартовича] таланту, так люблю перо Ваше (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
19. талант — рос. талант перша найбільша обліково-грошова одиниця Стародавньої Греції, Вавилону, Малої Азії й інших країн. У сучасній Греції — міра ваги ( 150 кг). 2. Видатні природні здібності, обдарованість. Eкономічна енциклопедія
20. талант — Талант, -ту м. Талантъ, дарованіе. Словник української мови Грінченка