тужити

Значення в інших словниках

1. тужити — тужи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. тужити — Сумувати, журитися, вдаватися в тугу, тліти серцем, сповивати журбу, г. банувати, кн. скорбіти; (по кому) ГОЛОСИТИ; (за ким) побиватися; (- пісню) бриніти тугою. Словник синонімів Караванського
3. тужити — див. журитися; кричати; плакати Словник синонімів Вусика
4. тужити — ТУЖИ́ТИ, жу́, ту́жиш, недок. 1. Дуже сумувати, журитися, переживати якесь горе, якусь невдачу і т. ін. Опасувалися, щоб не заподіяв [Павло] собі смерті, бо дуже він вже тужив (Марко Вовчок); Чом тобі хоч вітер не розкаже, Як тужу я й плачу?! (А. Словник української мови у 20 томах
5. тужити — -жу, тужиш, недок. 1》 Дуже сумувати, журитися, переживати якесь горе, якусь невдачу і т. ін. || за ким – чим, рідко по кому – чому. Мати глибокий жаль, смуток, тугу, спричинені відсутністю когось, чогось. 2》 Плакати, примовляючи; голосити (див. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тужити — ГОЛОСИ́ТИ над ким-чим, по кому-чому і без додатка (голосно плакати на похороні, весіллі тощо), ЗАВО́ДИТИ за ким-чим, ТУЖИ́ТИ за ким-чим, рідше по кому-чому, ПОБИВА́ТИСЯ над ким-чим; ПРИМОВЛЯ́ТИ до кого, ПРИКА́ЗУВАТИ до кого, ПРИЧИТА́ТИ над ким, розм. Словник синонімів української мови
7. тужити — Тужи́ти, тужу́, ту́жиш, ту́жать за ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. тужити — ТУЖИ́ТИ, жу́, ту́жиш, недок. 1. Дуже сумувати, журитися, переживати якесь горе, якусь невдачу і т. ін. Опасувалися, щоб не заподіяв [Павло] собі смерті, бо дуже він вже тужив (Вовчок, І, 1955, 178); Чом тобі хоч вітер не розкаже, Як тужу я й плачу?!... Словник української мови в 11 томах
9. тужити — Тужити, -жу, -жиш гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242. Словник української мови Грінченка