ударити

Удар обухом в дерево, а дупло відозветься.

Від одного лиха цілій родині боляче.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ударити — (сильним поштовхом зачепити кого-, що-небудь) усі синоніми ряду — розм. (по будь-якому місцю з глухим звуком) бахнути, бабахнути, тарахнути, бухнути, гепнути, (вдарити, з різкими, високими звуками) луснути, тріснути, (сильно вдарити) потягнути... Словник синонімів Полюги
  2. ударити — уда́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ударити — (завдати удару по щоці або шиї долонею) дати (заліпити, затопити і т. ін.) ляпаса (ляща) кому; (бити когось коротким різким ударом) вліпити буханця кому; дати стусана (штовхана, штовханця, штурхана, штурханця) кому; відважити бебеха (стусана і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  4. ударити — УДА́РИТИ див. ударя́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. ударити — 1 (-рю, -риш) док.; крим. 1. кого. Здійснити статевий акт. БСРЖ, 609; СЖЗ, 103. 2. що. Украсти. БСРЖ, 609; СЖЗ, 103; ЯБМ, 2, 445. 2 син. дати в роговий відсік, засадити. ударити в обличчя: засадити по рогах, зафінтилити. ударити в щелепу: дати в бороду. ударити по нирках: дати бокал пива. Словник жарґонної лексики української мови
  6. ударити — див. ударяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ударити — (аж) уда́рити об по́ли рука́ми. Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т. ін. у зв’язку з чим-небудь. — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар); Як .. Фразеологічний словник української мови
  8. ударити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  9. ударити — Уда́рити, уда́рю, -риш, -рять; уда́р, уда́рмо, уда́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ударити — УДА́РИТИ див. ударя́ти. Словник української мови в 11 томах
  11. ударити — Ударити, -ся см. ударяти, -ся. Словник української мови Грінченка