циган
В цигана вдався, хоч по панськи вбрався.
Дурисвіт, хоч і одяг змінив.
При компанії дався циган повісити.
Глум з того, що вмішався в непотрібне товариство і потерпів.
Коваль завинив, а цигана повісили.
Невинно потерпів, бо не мав доброї репутації. Цигаїїа повісили тому, бо в селі було багато циганів, а лише один коваль.
Циган ворожить, тому босий ходить.
Коли б працював, то заробивби на обувя.
Цигани грають у животі.
Так зголоднів, що аж в животі бурчить.
Цигани снитися будуть.
Будеш голоден.
Циганить, як може.
Дурить, як може, щоб лише скористати.
Циган завинив, а коваля повісили.
Коли хтось провинився, а покарали зовсім іншого.
Циганить нас.
Обманює нас, щоб скористати.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циган — ци́ган іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири ци́гани Орфографічний словник української мови
- циган — ЦИ́ГАН див. цига́ни. Словник української мови у 20 томах
- циган — див. цигани. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циган — носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) (ду́рень (ци́ган, ста́рець)) з пи́саною то́рбою з ким—чим. Приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто її не вартий, що її не варте, не заслуговує. Фразеологічний словник української мови
- циган — Ци́ган, -на; цига́ни, -га́н і -га́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- циган — ЦИ́ГАН див. цига́ни. Словник української мови в 11 томах
- циган — Циган, -на м. 1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. см. МУЕ. І. 155. Словник української мови Грінченка