шори

Значення в інших словниках

1. шори — мн., збруя, запряжка, сов. упряж; (на очах) заслона, п. полуда. Словник синонімів Караванського
2. шори — Запряжь Словник чужослів Павло Штепа
3. шори — ШО́РИ¹, шор, мн. 1. Ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками. Запрягайте коні в шори. Коні воронії, Та й поїдем доганяти Літа молодії (з народної пісні); Стоїть бричка посеред двору, і коло неї на землі лежать шори (Ю. Яновський); // перен., розм. Словник української мови у 20 томах
4. шори — шо́ри множинний іменник Орфографічний словник української мови
5. шори — шор, мн. 1》 Ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками. || перен., розм. Штучно створена ширма, те, що заважає розуміти суть чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шори — бра́ти / взя́ти в шо́ри кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. — Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В. Фразеологічний словник української мови
7. шори — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Словник синонімів української мови
8. шори — Шо́ри, шор, шо́рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шори — ШО́РИ, шор, мн. 1. Ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками. Запрягайте коні в шори. Коні воронії, Та й поїдем доганяти Літа молодії (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 292); Стоїть бричка посеред двору, і коло неї на землі лежать шори (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
10. шори — Шори, шор ж. Шоры, родъ упряжи. убрати в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. Ном. № 3084. Словник української мови Грінченка