1. Словник церковно-обрядової термінології

Проводи

Про́води

розм. 1. див. тиждень Томин; 2. Поминальний день — вівторок Томиного тижня; Радониця

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проводи — про́води множинний іменник проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від'їжджає, іде і т. ін.; звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня Орфографічний словник української мови
  2. проводи — проводів і провід, мн. 1》 Проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від'їжджає, іде і т. ін. || Обряд, церемонія, пов'язана з проводжанням кого-небудь, прощанням із кимсь і т. ін. 2》 етн. Звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проводи — ПРО́ВОДИ, про́водів, мн. 1. Проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від'їжджає, іде і т. ін. Гості ні на часинку не переводились; щодня одні виїздили, другі приїздили; щодня були й проводи, і стрічі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. проводи — ПРО́ВОДИ етн. (звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня), МОГИЛКИ́, ГРОБКИ́. Прийшли проводи. Треба, думаю, пом'янути свого покійничка (І. Словник синонімів української мови
  5. проводи — Про́води, про́від і -водів, -водам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проводи — ПРО́ВОДИ, про́водів і про́від, мн. 1. Проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від’їжджає, іде і т. ін. Гості ні на часинку не переводились; щодня одні виїздили, другі приїздили; щодня були й проводи і стрічі (Стор., І. Словник української мови в 11 томах
  7. проводи — Проводи, -від м. мн. 1) Ѳомина недѣля. О. 1861. XI. Св. 42. То було на самі проводи, і треба було через кладовище йти, де на гробах у той день усі поминають своїх родичів. Кв. Після провід ми уп'ять поїдьмо до товару. Харьк. Словник української мови Грінченка