причт
див. причет
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причт — причт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- причт — див. причет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причт — ПРИЧТ див. при́чет. Словник української мови у 20 томах
- причт — ПО́ЧЕТ (ті, хто супроводжує високопоставлену особу, воєначальника, керівника високого рангу), ПРИ́ЧЕТ (ПРИЧТ) ірон., СВИ́ТА заст. Решта були дворові слуги й почет Хмельницького. Частина їх їхала на конях, частина — за погоничів на санях (П. Словник синонімів української мови
- причт — ПРИЧТ див. при́чет. Словник української мови в 11 томах