причт

див. причет

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причт — причт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. причт — див. причет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причт — ПРИЧТ див. при́чет. Словник української мови у 20 томах
  4. причт — ПО́ЧЕТ (ті, хто супроводжує високопоставлену особу, воєначальника, керівника високого рангу), ПРИ́ЧЕТ (ПРИЧТ) ірон., СВИ́ТА заст. Решта були дворові слуги й почет Хмельницького. Частина їх їхала на конях, частина — за погоничів на санях (П. Словник синонімів української мови
  5. причт — ПРИЧТ див. при́чет. Словник української мови в 11 томах