1. Словник церковно-обрядової термінології

Священство

Свяще́нство

див. Таїнство Священства

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. священство — свяще́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. священство — -а, с. 1》 Сан священика; служба священика. 2》 збірн. Священики, священнослужителі. 3》 Таїнство, за допомогою якого здійснюється зведення у сан священнослужителя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. священство — СВЯЩЕ́НСТВО, а, с. 1. Сан священика; служба священика. Зістався в сумних покоях сам Харитін, з своїми думами та мріями про священство та про Онисю (І. Нечуй-Левицький). 2. збірн. Священики, священнослужителі. Словник української мови у 20 томах
  4. священство — У релігіях сан і функція посередництва між Богом і людьми; у Католицькій, Православній та Англіканській Церквах таїнство. Універсальний словник-енциклопедія
  5. священство — ДУХІВНИ́ЦТВО (служителі релігійного культу), ДУХОВЕ́НСТВО, СВЯЩЕ́НСТВО, ПОПІ́ВСТВО розм. (попи). Як помер Гафіз, то правовірне мусульманське духівництво в Шіразі не захотіло було ховати його, бо вважало Гафіза за єретика-вільнодумця (А. Словник синонімів української мови
  6. священство — СВЯЩЕ́НСТВО, а, с. 1. Сан священика; служба священика. Зістався в сумних покоях сам Харитін, з своїми думами та мріями про священство та про Онисю (Н.-Лев., III, 1956, 12). 2. збірн. Священики, священнослужителі. Словник української мови в 11 томах