1. Словник української мови в 11 томах

священство

СВЯЩЕ́НСТВО, а, с.

1. Сан священика; служба священика.

Зістався в сумних покоях сам Харитін, з своїми думами та мріями про священство та про Онисю (Н.-Лев., III, 1956, 12).

2. збірн. Священики, священнослужителі.

Кажуть, що цілий номер переповнений був напастями [нападками] на «Просвіту», на священство, на церкву (Кол., Терен.., 1959, 305).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. священство — свяще́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. Священство — див. Таїнство Священства Словник церковно-обрядової термінології
  3. священство — -а, с. 1》 Сан священика; служба священика. 2》 збірн. Священики, священнослужителі. 3》 Таїнство, за допомогою якого здійснюється зведення у сан священнослужителя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. священство — СВЯЩЕ́НСТВО, а, с. 1. Сан священика; служба священика. Зістався в сумних покоях сам Харитін, з своїми думами та мріями про священство та про Онисю (І. Нечуй-Левицький). 2. збірн. Священики, священнослужителі. Словник української мови у 20 томах
  5. священство — У релігіях сан і функція посередництва між Богом і людьми; у Католицькій, Православній та Англіканській Церквах таїнство. Універсальний словник-енциклопедія
  6. священство — ДУХІВНИ́ЦТВО (служителі релігійного культу), ДУХОВЕ́НСТВО, СВЯЩЕ́НСТВО, ПОПІ́ВСТВО розм. (попи). Як помер Гафіз, то правовірне мусульманське духівництво в Шіразі не захотіло було ховати його, бо вважало Гафіза за єретика-вільнодумця (А. Словник синонімів української мови