1. Словник церковно-обрядової термінології

Сповідь

Спо́відь

див. Таїнство Сповіді

∗∗∗

Визнання грішником власних гріхів перед священнослужителем-сповідником

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповідь — (зізнання перед Богом у скоєних гріхах) зізнання; (висловлювання жалю) каяття, покаяння. Словник синонімів Полюги
  2. сповідь — спо́відь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. сповідь — (дія) каяття, покаяння, фр. дух <н. як на духу>; (зміст висловленого) зізнання, покаяння, відверта розповідь. Словник синонімів Караванського
  4. сповідь — [спов'ід'] -д'і, ор. -д':у, р. мн. -деий Орфоепічний словник української мови
  5. сповідь — -і, ж. 1》 У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів. Як на сповіді — відверто, щиросердно, нічого не приховуючи. 2》 перен. Відверте зізнання в чому-небудь, розповідь про щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сповідь — СПО́ВІДЬ, і, ж. 1. У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів; одне з християнських таїнств. Вона жалкувала Явдохи: вона бачила тут кару божу. Словник української мови у 20 томах
  7. сповідь — У католицизмі і православ'ї визнання гріхів перед священиком з метою отримання відпущення гріхів від імені Бога й Церкви; загальновживана назва таїнства спокути; практику с. відкидають протестантські Церкви. Універсальний словник-енциклопедія
  8. сповідь — як (мов, ні́би і т. ін.) на спо́віді, зі сл. призна́тися, розказа́ти і т. ін. Відверто, нічого не приховуючи. Нічого робити бідному чоловікові: взяв та й признався князеві, як на сповіді (О. Фразеологічний словник української мови
  9. сповідь — СПО́ВІДЬ (церковний обряд), ПОКАЯ́ННЯ, КАЯТТЯ́. Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована (О. Довженко); (Хвора:) А для таких, як я, в раю немає місця. (Черниця:) Все переможе щире каяття (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  10. сповідь — Спо́відь, -віді, -віддю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. сповідь — СПО́ВІДЬ, і, ж. 1. У православній і католицькій церкві — обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів. Вона жалкувала Явдохи: вона бачила тут кару божу. Словник української мови в 11 томах
  12. сповідь — Сповідь, -ді ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся. Мет. 371. Словник української мови Грінченка