1. Словник церковно-обрядової термінології

братчик

бра́тчик

І брат розм. Особа, що прислуговує в церкві, але спеціально на це не посвячена; церковний слуга; прислужник

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. братчик — бра́тчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. братчик — -а, ч. 1》 Член товариства, компанії; товариш. 2》 Член братства (у 1 знач.). || Член козацької Січі; січовик. 3》 іст. Заможний ремісник, повноправний член цеху. 4》 діал. Братик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. братчик — БРА́ТЧИК, а, ч. 1. Член компанії; товариш. – Нащо ж ти п'єш, сину? .. Слухай отих братчиків, що понаводив з собою, то вони тебе підведуть!.. (Панас Мирний); – Слухайте, братчики! – говорить з дерева Ведмідь. – Ідуть уже, йдуть наші вороги! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. братчик — див. брат Словник синонімів Вусика
  5. братчик — КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  6. братчик — Бра́тчик, -ка, -чику! -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. братчик — БРА́ТЧИК, а, ч. 1. Член товариства, компанії; товариш. — Нащо ж ти п’єш, сину? ..Слухай отих братчиків, що понаводив з собою, то вони тебе підведуть!.. (Мирний, II, 1954, 162); — Слухайте, братчики! — говорить з дерева Ведмідь. Словник української мови в 11 томах
  8. братчик — Братчик, -ка м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. І. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) Чуб. ІІІ. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862, IX. 47. 3) Членъ січі. Словник української мови Грінченка