відправлення

Значення в інших словниках

1. відправлення — відпра́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. відправлення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відправити. 2》 спец.Діяльність живого організму, окремого органу тощо. 3》 Предмет, що пересилається поштою (бандероль, лист, посилка). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відправлення — ВІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відпра́вити 1–3 і відпра́витися 1. – Мовчав, мовчав, а тоді перед самісіньким відправленням валки .. – я хворий! Кого тепер замість тебе знайдемо? (О. Словник української мови у 20 томах
4. відправлення — ВІДХІ́Д (рух від якогось пункту людей, транспорту), ВІДПРА́ВЛЕННЯ рідше. По відході Івана Макаровича доктор Темір довго ходив сюди й туди по хаті (В. Гжицький); Наближався час відходу автобуса (М. Трублаїні); — Хороші штучки!... Словник синонімів української мови
5. відправлення — ВІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відпра́вити. — Мовчав, мовчав, а тоді перед самісіньким відправленням валки.. — я хворий! Кого тепер замість тебе знайдемо? (Донч. Словник української мови в 11 томах