відправлення
ВІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с.
1. тільки одн. Дія за знач. відпра́вити.
— Мовчав, мовчав, а тоді перед самісіньким відправленням валки.. — я хворий! Кого тепер замість тебе знайдемо? (Донч., І, 1956, 478);
Важливе місце повинна зайняти пропаганда нових радянських обрядів, що одержали вже права громадянства в ряді районів і областей і завдяки впровадженню яких там значно скоротилось відправлення релігійних обрядів (Ком. Укр., 12, 1963, 26).
2. спец. Діяльність живого організму, окремого органу тощо.
Шкіра це не просто зовнішня оболонка, яка покриває організм, а складний орган, що має різноманітні відправлення (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6).
3. Предмет, що пересилається поштою (бандероль, лист, посилка).
Село одержало 45 тисяч різних поштових відправлень (Рад. Укр., 10. XII 1947, 3).
Значення в інших словниках
- відправлення — відпра́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відправлення — Дія за знач. відправляти Словник церковно-обрядової термінології
- відправлення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відправити. 2》 спец.Діяльність живого організму, окремого органу тощо. 3》 Предмет, що пересилається поштою (бандероль, лист, посилка). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відправлення — ВІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відпра́вити 1–3 і відпра́витися 1. – Мовчав, мовчав, а тоді перед самісіньким відправленням валки .. – я хворий! Кого тепер замість тебе знайдемо? (О. Словник української мови у 20 томах
- відправлення — ВІДХІ́Д (рух від якогось пункту людей, транспорту), ВІДПРА́ВЛЕННЯ рідше. По відході Івана Макаровича доктор Темір довго ходив сюди й туди по хаті (В. Гжицький); Наближався час відходу автобуса (М. Трублаїні); — Хороші штучки!... Словник синонімів української мови