1. Словник церковно-обрядової термінології

знамення

знаме́ння

Символ, предмет чи зображення, яке передає духовне значення божественних явищ, істин, подій без їхнього безпосереднього зображення: хрести, Агнець, причасне вино, світильники, одяг священнослужителів тощо

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знамення — знаме́ння іменник середнього роду книжн. Орфографічний словник української мови
  2. знамення — -я, с., книжн. 1》 Прикмета, ознака, що вказують на щось, свідчать про що-небудь. 2》 заст. Те саме, що символ. Знамення часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знамення — знаме́ння ча́су, книжн. Щось типове, символічне; основна подія, що провіщає великі зміни. З’явився .. герой, який став знаменням часу, але якого література тільки почала відкривати (Б. Буряк); Знамення часу — тісний творчий союз науки з виробництвом (З газети). Фразеологічний словник української мови
  4. знамення — ЗНАМЕ́ННЯ, я, с., книжн. 1. Прикмета, ознака, що вказують на щось, свідчать про що-небудь. І повзуть інші чутки про знамення на землі і на небі, про сонячне затемнення і про те, що наближається кінець світу (Тулуб, Людолови, II, 1957, 484)... Словник української мови в 11 томах