1. Словник церковно-обрядової термінології

кадіння

каді́ння

І кадження Священнодія, яка полягає в обкурюванні димом зі спалюваного в кадильниці ладану храму, його частин, священних предметів, людей у храмі

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадіння — каді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кадіння — -я, с. Дія за знач. кадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кадіння — КАДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. кади́ти. Йому ж від понадмірного кадіння в голові замакітрилось (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 34). Словник української мови в 11 томах
  4. кадіння — Каді́ння, -ня с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема. Словник української мови Грінченка