лик

заст. 1. Те саме, що образ; 2. Зображене на іконі обличчя священної особи; образ; 3. Ікона із зображенням обличчя Ісуса Христа, Богородиці чи святого; образ; 5. Те саме, що хор; 5. Миряни, присутні на богослужінні

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

лик — Лик: — ковток [10] Словник з творів Івана Франка
лик — лик 1 іменник чоловічого роду обличчя; зовнішній вигляд лик 2 іменник чоловічого роду сонм ангелів, святих лик 3 іменник чоловічого роду ковток Орфографічний словник української мови
лик — ур., обличчя, лице, образ. Словник синонімів Караванського
лик — див. лице Словник синонімів Вусика
лик — I -у, ч. 1》 заст.Обличчя, а також його зображення (звичайно на іконах). 2》 перен. Зовнішній вигляд, видима поверхня чого-небудь. II -у, ч., церк. Зібрання, сонм (ангелів, святих і т. ін.). III -а, ч., діал. Ковток (див. ковток I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
лик — ЛИК¹, у, ч. 1. заст. Обличчя, а також його зображення (звичайно на іконах). Обіч громадяться, мчаться в безвихідь Тіні прадавніх століть. Ось вони – Герцоги, лорди, дільці, фабіанці, Ликів заверчений калейдоскоп (М. Словник української мови у 20 томах
лик — лик (лиґ) ковток (ст): Великими ликами жльопав пиво і дивився на Яська вибалушеними очима. Як риба, що лежить на дошці, думав Михайло Галій, поглядаючи на Казіка (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
лик — Хор; порядок Словник застарілих та маловживаних слів
лик — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
лик — ЛИК¹, у, ч. 1. заст. Обличчя, а також його зображення (звичайно на іконах). Обіч громадяться, мчаться в безвихідь Тіні прадавніх століть. Словник української мови в 11 томах