1. Словник церковно-обрядової термінології

нагороджуваний

нагоро́джуваний

ім. Священнослужитель, якого нагороджують або нагороджуватимуть певною церковною нагородою за особливі заслуги перед Церквою

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагороджуваний — нагоро́джуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нагороджуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нагороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагороджуваний — НАГОРО́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагоро́джувати¹; // у знач. прикм. Ми кладемо перед себе “нагородні листи” і заходжуємося скрипіти перами. Спочатку вказуємо короткі соцдемографічні дані нагороджуваного бійця (Є. Доломан); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах