1. Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. настоятель — настоя́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. настоятель — -я, ч. 1》 Начальник чоловічого монастиря; ігумен. 2》 Старший священик православної церкви. 3》 діал. Спадкоємець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настоятель — Парох, ігумен Словник чужослів Павло Штепа
  4. настоятель — НАСТОЯ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Начальник чоловічого монастиря; ігумен. До Верхівні часто їздить настоятель монастиря (Н. Рибак). 2. Старший священик православної церкви. Після служби духовенство виходило на водосвященіє [водосвяття]; настоятель ішов попереду (О. Словник української мови у 20 томах
  5. настоятель — НАСТОЯ́ТЕЛЬ (управитель чоловічого монастиря); ІГУ́МЕН (у православній церкві); АБА́Т (у католицькій церкві); ПРІО́Р (невеликого католицького монастиря). Після служби духовенство виходило на водосвященіє; настоятель ішов попереду (О. Словник синонімів української мови
  6. настоятель — НАСТОЯ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Начальник чоловічого монастиря; ігумен. До Верхівні часто їздить настоятель монастиря (Рибак, Помилка.., 1956, 53). 2. Старший священик православної церкви. Словник української мови в 11 томах