номінант
номіна́нт
Священнослужитель, якого возводять чи возводитимуть в церковний сан; наречений ім.; ставленик
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- номінант — номіна́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- номінант — (від лат. noninativus — стосовно найменування) кандидат на премію у якій-небудь номінації (тобто категорії, за якими оцінюються подані на конкурс роботи) Словник іншомовних соціокультурних термінів
- номінант — [ном'інант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- номінант — НОМІНА́НТ. Словник української мови у 20 томах