1. Словник церковно-обрядової термінології

омофор

омофо́р

Елемент архиєрейського богослужбового одягу, що являє собою довгий, широкий перев'яз, який носять на плечах поверх сакоса; наплічник; заст. нараменник

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омофор — омофо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. омофор — -а, ч. Частина убрання сановної духовної особи (єпископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омофор — ОМОФО́Р, а, ч. Частина убрання сановної духовної особи (єпископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі. На самій голові в диякона, в хмарах, стояла Богородиця .. з омофором в двох руках (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. омофор — Довга, широка стрічка, яку носить архієрей через груди як пастирський знак Словник застарілих та маловживаних слів
  5. омофор — ОМОФО́Р, а, ч. Частина убрання сановної духовної особи (єпископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі. На самій голові в диякона, в хмарах, стояла Богородиця.. з омофором в двох руках (Н.-Лев., III, 1956, 24); *Образно. Словник української мови в 11 томах