паламарка

палама́рка

див. паламарня

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паламарка — палама́рка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. паламарка — -и, ж., розм. 1》 Дружина паламаря. 2》 Те саме, що паламарня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паламарка — ПАЛАМА́РКА, и, ж., розм. 1. Дружина паламаря. За ним Азиллас плив на баржі, Се родич нашій паламарці (І. Котляревський); Вже й побігла [мати] до сусід, і до кумів, .. і до писарки, і до паламарки... (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. Те саме, що палама́рня. Словник української мови у 20 томах
  4. паламарка — ПАЛАМА́РКА, и, ж., розм. 1. Дружина паламаря. Вже й побігла [мати] до сусід, і до кумів, .. і до писарки, і до паламарки… (Кв.-Осн., II, 1956, 129). 2. Те саме, що палама́рня. Увійшов до паламарки: я враз побачив там на якійсь жаровні силу недопалків од свічок (Мик., Повісті.., 1956, 44). Словник української мови в 11 томах
  5. паламарка — Паламарка, -ки ж. Жена пономаря. Скажу Гальці й титарівні, скажу й паламарці. Чуб. III. 179. Словник української мови Грінченка