парох

Значення в інших словниках

1. парох — Па́рох: Прихо́дник, парох: — парафіальний піп [IV,VI] — парафіяльний піп [25,I,VII] — парафіяльний священик [45,46-2,54] — священик [22;31] — священик, що стоїть на чолі парафії [47;44-1;44-2] Словник з творів Івана Франка
2. парох — па́рох іменник чоловічого роду, істота парафіяльний піп діал. Орфографічний словник української мови
3. парох — -а, ч., діал. Парафіяльний піп. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. парох — Священик, див. ксьонз, плебан Словник чужослів Павло Штепа
5. парох — ПА́РОХ, а, ч., діал. Парафіяльний піп. Отець парох, як лошак, побіг до хати, аби комісар його не запримітив (В. Стефаник); Перерівський парох отець Чубатий сидів на трьох селах і на двох церквах (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
6. парох — па́рох церк. парафіяльний священик (ст): В Тишківцях був парохом мій дід Осип, а по нім прийшов найстарший його син Зенон (Шухевич); Багато хто пам'ятає, як Дідо Клюс був парохом в церкві св. ап. Петра і Павла, тоді ще Греко-католицького собору, і хрестив дітей-личаков'ян (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. парох — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови
8. парох — Па́рох, -ха; -рохи, -хів = свяще́ник Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. парох — ПА́РОХ, а, ч., діал. Парафіяльний піп. Отець парох, як лошак, побіг до хати, аби комісар його не запримітив (Стеф., І, 1949, 208); Перерівський парох отець Чубатий сидів на трьох селах і на двох церквах (Козл., Сонце.., 1957, 6). Словник української мови в 11 томах
10. парох — Парох, -ха м. Приходской священникъ. Словник української мови Грінченка