пастир

па́стир

див. священик

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пастир — па́стир іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пастир — ПАСТИР – ПАСТОР – ПАТЕР Пастир, -я, ор. -ем. Керівник пастви, заст. – пастух. Пастор, -а. Протестантський священик. Патер, -а. Католицький монах у сані диякона або ієрея; католицький священик. Патер похнюпився й довгий час їхав мовчки (О.Соколовський). Літературне слововживання
  3. пастир — ПАСТУХ; (духовний) душпастир, священик, духівник. Словник синонімів Караванського
  4. пастир — -я, ч. 1》 заст. Пастух. 2》 Керівник пастви (у 1 знач.); священик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пастир — Пастух, (дружина) пастучиха, (син) пастушенко, (дочка) пастучівна, (дитина) пастуша, пастушеня, (малий) пастушок, пастушочок, (вона) пастушка, пастушенька, (головний) личман (помічник) салмаш, чабанчук (баранів) баранник 1. (волів) воляр, воловик... Словник чужослів Павло Штепа
  6. пастир — ПА́СТИР, я, ч. 1. заст. Пастух. Пастухував у поміщика: така ж і там у них спека, таке ж безводдя .. “Тільки й різниці, що, по-вашому – пастух, а по-нашому – пастир ..” (О. Гончар); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. пастир — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
  8. пастир — ПА́СТИР, я, ч. 1. заст. Пастух. Пастухував у поміщика: така ж і там у них спека, таке ж безводдя.. "Тільки й різниці, що, по-вашому — пастух, а по-нашому — пастир.." (Гончар, II, 1959, 30); *Образно. Словник української мови в 11 томах