1. Словник церковно-обрядової термінології

причащати

причаща́ти

І рідко запричащати Подавати Святі Дари для споживання вірним під час Таїнства Євхаристії; давати причастя; рідко сакраментувати

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причащати — причаща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. причащати — Давати причастя, сакраментувати; П. частувати. Словник синонімів Караванського
  3. причащати — -аю, -аєш, недок., причастити, -ащу, -астиш, док., перех. Справляти над ким-небудь християнський обряд причастя, давати комусь причастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. причащати — ПРИЧАЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЧАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, док., кого. У християнській церкві залучати кого-небудь до таїнства причастя, давати комусь причастя. Ой узяли безталанну, Закували у кайдани, Сповідали, причащали, Батька, матір нарікали (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. причащати — ПРИЧАЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЧАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, док., перех. Справляти над ким-небудь християнський обряд причастя, давати комусь причастя. Ой узяли безталанну, Закували у кайдани, Сповідали, причащали, Батька, матір нарікали (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. причащати — Причаща́ти, -ща́ю, -єш гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали. Шевч. 115. Словник української мови Грінченка