прошення

Значення в інших словниках

1. прошення — проше́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. прошення — -я, с., заст. Письмове прохання, клопотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прошення — див. прохання Словник чужослів Павло Штепа
4. прошення — ПРОШЕ́ННЯ, я, с., заст. Письмове прохання, клопотання. Поїхала вона [Онися Степанівна] в Київ, взяла прошення .. й пішла в Софійське до владики (І. Нечуй-Левицький); Написав він прошення, послав мене з ним до предводителя. Словник української мови у 20 томах
5. прошення — ЗАЯ́ВА (письмове прохання, оформлене за певним зразком), ПОДА́ННЯ́, ПРОШЕ́ННЯ заст. Він узяв у секретаря клапоть паперу.. і почав читати: До Обухівської сільради.. Павла Кушніренка. Заява (А. Головко); — Про всяк випадок ще можна написати подання (М. Словник синонімів української мови