підніжок

підні́жок

1. Килим або рушник, який стелять під ноги нареченим на вінчанні; 2. див. орлець

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підніжок — підні́жок 1 іменник чоловічого роду підставка підні́жок 2 іменник чоловічого роду, істота про людину зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. підніжок — (для ніг) підставка; (вагона) приступка, підніжжя; (хто) ПІДЛАБУЗНИК, плазун, холоп. Словник синонімів Караванського
  3. підніжок — див. підлабузник; чернь Словник синонімів Вусика
  4. підніжок — -жка, ч. 1》 Підставка для ніг. 2》 Те саме, що підніжка 1). 3》 перен., зневажл. Той, хто плазує перед ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підніжок — ПІДНІ́ЖОК, жка, ч. 1. Підставка для ніг. Вона потягнула під грубу фотель, скулилася в нім вдвоє, підсунувши собі ще й підніжок під ноги, опустила голову (О. Кобилянська). 2. Те саме, що підні́жка 1. Поїзд рушає. Павло .. стрибає на підніжок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. підніжок — ПІДНІ́ЖКА (пристрій у вигляді східців у вагоні, автомашині тощо), ПІДНІ́ЖОК рідше, ПРИ́СТУПКА. Юрій стояв на підніжці, вище за провідника, і дивився на перон (В. Собко); Серед майдану коло церкви ледве виднівся з натовпу лінкольн. Словник синонімів української мови
  7. підніжок — Підні́жок, -жка; -ні́жки, -жків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. підніжок — ПІДНІ́ЖОК, жка, ч. 1. Підставка для ніг. Вона потягнула під грубу фотель, скулилася в нім вдвоє, підсунувши собі ще й підніжок під ноги, опустила голову (Коб., III, 1956, 379). 2. Те саме, що підні́жка 1. Поїзд рушає. Павло.. стрибає на підніжок (Мист. Словник української мови в 11 томах
  9. підніжок — Підніжок, -жка м. Подножье. Святий Сіон його підніжок. К. Псал. 2) Подножка у экипажа. 3) Холопствующій, раболѣпный человѣкъ. Підніжок твій я і підданець, із слуг твоїх послідній ланець. Котл. Ен. VI. 53. Словник української мови Грінченка