1. Словник української мови в 11 томах

підніжок

ПІДНІ́ЖОК, жка, ч.

1. Підставка для ніг.

Вона потягнула під грубу фотель, скулилася в нім вдвоє, підсунувши собі ще й підніжок під ноги, опустила голову (Коб., III, 1956, 379).

2. Те саме, що підні́жка 1.

Поїзд рушає. Павло.. стрибає на підніжок (Мист., 1, 1956, 29).

3. перен., зневажл. Той, хто плазує перед ким-небудь.

[Юрко:] Тепер ви бачите, який стоїть перед вами виродок, бузувір!.. Нікчемний підніжок, негідний раб (Кроп., III, 1959, 61);

Він [О. Маковей] таврував косність, боягузтво, всіх тих «духом бідних», що перетворювалися у підніжків ворогів українського народу, хто інтереси народу вимінював на власну вигоду і благополуччя (Жовт., 2, 1956, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підніжок — підні́жок 1 іменник чоловічого роду підставка підні́жок 2 іменник чоловічого роду, істота про людину зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. підніжок — (для ніг) підставка; (вагона) приступка, підніжжя; (хто) ПІДЛАБУЗНИК, плазун, холоп. Словник синонімів Караванського
  3. підніжок — 1. Килим або рушник, який стелять під ноги нареченим на вінчанні; 2. див. орлець Словник церковно-обрядової термінології
  4. підніжок — див. підлабузник; чернь Словник синонімів Вусика
  5. підніжок — -жка, ч. 1》 Підставка для ніг. 2》 Те саме, що підніжка 1). 3》 перен., зневажл. Той, хто плазує перед ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підніжок — ПІДНІ́ЖОК, жка, ч. 1. Підставка для ніг. Вона потягнула під грубу фотель, скулилася в нім вдвоє, підсунувши собі ще й підніжок під ноги, опустила голову (О. Кобилянська). 2. Те саме, що підні́жка 1. Поїзд рушає. Павло .. стрибає на підніжок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. підніжок — ПІДНІ́ЖКА (пристрій у вигляді східців у вагоні, автомашині тощо), ПІДНІ́ЖОК рідше, ПРИ́СТУПКА. Юрій стояв на підніжці, вище за провідника, і дивився на перон (В. Собко); Серед майдану коло церкви ледве виднівся з натовпу лінкольн. Словник синонімів української мови
  8. підніжок — Підні́жок, -жка; -ні́жки, -жків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. підніжок — Підніжок, -жка м. Подножье. Святий Сіон його підніжок. К. Псал. 2) Подножка у экипажа. 3) Холопствующій, раболѣпный человѣкъ. Підніжок твій я і підданець, із слуг твоїх послідній ланець. Котл. Ен. VI. 53. Словник української мови Грінченка