стручок

Значення в інших словниках

1. стручок — стручо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. стручок — Струк, (перцю) перчина Словник чужослів Павло Штепа
3. стручок — СТРУЧО́К, чка́, ч. Довгий і вузький плід більшості рослин родини хрестоцвітих, що перев. розкривається на дві половинки, в яких міститься насіння. Стручки Зеленого гороху визирали З-за пазухи [дівчинки] (І. Словник української мови у 20 томах
4. стручок — -чка, ч. Довгий і вузький плід більшості рослин родини хрестоцвітих, що перев. розкривається на дві половинки, в яких міститься насіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стручок — Двогніздий багатонасінний плід, що утворюється з двох зрослих між собою плодолистків; характерний для рослин з родини хрестоцвітих; видовжений, тріскає вздовж перетинки (напр., у левкою); стручечок — довжина плоду менша за його поперечник (напр., у грициків). Універсальний словник-енциклопедія
6. стручок — СТРУЧО́К (довгий і вузький плід ряду рослин, що має насіння); ЛОПА́ТКА розм. (недозрілий стручок гороху, квасолі). Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько, Тим часом вже почав вбиватись і в лопатки: Аж тут прийшла черга і на самі стручки (П. Гулак-Артемовський). Словник синонімів української мови
7. стручок — Стручо́к, -чка; -чко́ві, у -чку́; стручки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. стручок — СТРУЧО́К, чка́, ч. Довгий і вузький плід більшості рослин родини хрестоцвітих, що перев. розкривається на дві половинки, в яких міститься насіння. Стручки Зеленого гороху визирали З-за пазухи [дівчинки] (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. стручок — Стручо́к, -чка м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622. Словник української мови Грінченка