поднимать

поднима́ть

поднимать — несов., поднять — сов., = разг. подымать

1) піднімати и підіймати, підняти; (руки, пыль, волны — еще) здіймати, здійняти; (голову, глаза) підводити, підвести, зводити, звести; (пыль — о движущихся людях, скоте, машинах и т. п. — еще) збивати; (придавать чему-л. более высокое положение — еще) підносити, піднести

поднимай повыше! — перен. разг. бери вище

поднимать глаза к небу — зводити очі до неба

поднимать меч на кого — здіймати меч на кого, здіймати меч проти кого, здіймати меча на кого, здіймати меча проти кого

поднимать руку на кого — знімати руку на кого, підіймати руку на кого, зводити руку на кого

поднять бокал за кого — підняти келих за кого, підняти бокал за кого, підняти чару за кого, піднести келих за кого, піднести бокал за кого, піднести чару за кого

2) (повышать, улучшать; перен.) підносити, піднести; (увеличивать — еще) збільшувати, збільшити

поднимать авторитет — підносити авторитет

поднимать цену — підвищувати ціну

3) (начинать) піднімати и підіймати, підняти; (шум, спор и т. п. — еще) зчиняти, зчинити; (приступать к рассмотрению чего-л. — еще) порушувати, порушити

поднимать дело — офиц. порушувати справу

поднимать крик — здіймати крик, зчиняти крик

поднимать на смех — брати на сміх, брати на глум

поднять восстание — підняти повстання, зняти повстання

поднять шум — зчинити галас