акула

(-и) ж.; крим. Особа, засуджена на тривалий строк позбавлення волі з конфіскацією майна. БСРЖ, 33; СЖЗ, 10.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акула — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  2. акула — П. хижак, ненажера, ненаситець, жаднюга, сил. визискувач, експлуататор. Словник синонімів Караванського
  3. акула — -и, ж. 1》 Велика хижа морська риба. 2》 перен. Про великих ділків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. акула — Аку́ла, -ли; аку́ли, аку́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. акула — АКУ́ЛА, и, ж. 1. Велика хижа морська риба. Ввечері з яхти дивилися на свято. І що це було за чудо!..Оркестри гриміли на воді, човни були перероблені, в форми акул, пишна ілюмінація і тисячі народу (Коцюб., III, 1956, 326); — Ви кажете — щука!... Словник української мови в 11 томах
  6. акула — Пажер, сквала Словник чужослів Павло Штепа
  7. акула — АКУ́ЛА, и, ж. 1. Велика хижа морська риба із веретеноподібним тілом і великим ротом, розміщеним на нижній частині голови. – Дядьку-моряк, а ви бачили акулу? А літаючих рибок? (О. Словник української мови у 20 томах
  8. акула — аку́ла іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови