акула

АКУ́ЛА, и, ж.

1. Велика хижа морська риба із веретеноподібним тілом і великим ротом, розміщеним на нижній частині голови.

– Дядьку-моряк, а ви бачили акулу? А літаючих рибок? (О. Гончар);

Акули дуже поширені і водяться у прибережних і відкритих водах, деякі – в ріках (наприклад, Амазонці, Гангу) (з наук. літ.);

Більша частина акул – хижаки. Вони харчуються рибами, безхребетними, голкошкірими, молюсками та ін. (з наук.-попул. літ.).

2. мн. Ряд хрящових риб.

Більшість видів акул належить до так званих справжніх хижаків, окремі види, зокрема, китова, гігантська і великорота акули харчуються планктоном (з наук.-попул. літ.).

3. перен. Той, хто діє хижо, зухвало й безсоромно, перев. наживаючись на експлуатації та пограбуванні кого-небудь.

Хай Абдул не ховається за Селімову спину! Знаємо й його, хижака .. Акула він ненажерлива (З. Тулуб).

4. перен. Досвідчений професіонал у якій-небудь галузі.

Акули шоу-бізнесу оцінили б комп'ютерний дизайн в оформленні зали (із журн.);

Написати статтю автора підштовхнула одна натхненна промова вітчизняної акули телебачення (з газ.).

(1) Аку́ла пера́ – досвідчений журналіст, рідше письменник.

Журналістам дозволили залишитися – акули пера із задоволеним виглядом зайняли місця в залі, немовби даючи зрозуміти, що забезпечать процесу відповідний резонанс у пресі (із журн.);

Республіканський конкурс молодих журналістів та письменників "Акули пера" спрямований також на підтримку і розвиток молодіжної творчості (з газ.).

△ (2) Колю́ча аку́ла – те саме, що катра́н².

М'ясо колючої акули використовують на балик, а з печінки одержують вітаміни (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акула — аку́ла іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. акула — П. хижак, ненажера, ненаситець, жаднюга, сил. визискувач, експлуататор. Словник синонімів Караванського
  3. акула — Пажер, сквала Словник чужослів Павло Штепа
  4. акула — -и, ж. 1》 Велика хижа морська риба. 2》 перен. Про великих ділків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. акула — (-и) ж.; крим. Особа, засуджена на тривалий строк позбавлення волі з конфіскацією майна. БСРЖ, 33; СЖЗ, 10. Словник жарґонної лексики української мови
  6. акула — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  7. акула — Аку́ла, -ли; аку́ли, аку́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. акула — АКУ́ЛА, и, ж. 1. Велика хижа морська риба. Ввечері з яхти дивилися на свято. І що це було за чудо!..Оркестри гриміли на воді, човни були перероблені, в форми акул, пишна ілюмінація і тисячі народу (Коцюб., III, 1956, 326); — Ви кажете — щука!... Словник української мови в 11 томах