альбіна

(-и) ж.; мол. Жінка, яка торгує самогонкою. ПСУМС, 3.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Альбіна — Альбі́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Альбіна — жін. до Альбін. Альбінонька, Альбіночка, Альбінка, Аля. Альбіна; Ти, Мартіане, либонь, мене осудиш? М а р т і а н:Ні, Альбіно, я не суджу нікого (Леся Українка). Власні імена людей. Словник-довідник