альоша

(-і) ч.

1. мол. Ненадійна людина. ПСУМС, 3.

2. жрм; ірон., зневажл. Дурень. Та наш Сашко такий альоша, що його й дитина обдуре (Чабаненко 1992). БСРЖ, 35; ЯБМ, 1, 30.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me