амбець

(-ю) ч.; мол. Те саме, що амба. <...> почали пити, курити, висловлюватись матом, підозрюючи амбець <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 35; ПСУМС, 32.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амбець — див. кінець Словник синонімів Вусика
  2. амбець — амбе́ць → амба (Лучук) (м, ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт