1. Словник жарґонної лексики української мови

антилопа

(-и) ж.; крим. Людина, яка завжди шукає собі вигоду. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антилопа — антило́па іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. антилопа — АНТИЛО́ПА див. антило́пи. Словник української мови у 20 томах
  3. антилопа — Антило́па, -пи, -пі; -ло́пи, -ло́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. антилопа — АНТИЛО́ПА див. антило́пи. Словник української мови в 11 томах