антена

(-и) ж.; жарт.

1. крим. Вухо. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11.

2. крим. Чоловічий статевий орган у стані ерекції. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32.

3. військ. (курс). Шнурки, що виступають над шапкою. Балабін.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антена — анте́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. антена — -и, ж. 1》 Дріт або система дротів, що служить для випромінювання радіохвиль під час радіопередачі або для їх уловлювання під час радіоприймання. || Щогла, висока тичина і т. ін., до верху якої прикріпляється цей провід. Параболічна антена. 2》 мн. Те саме, що сяжки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антена — АНТЕ́НА, и, ж. Пристрій для безпосереднього випромінювання або прийому радіохвиль. Горбок виявився добре замаскованим танком. Навіть антена радіостанції .. дуже скидалась на тоненький прутик молодої осики (В. Словник української мови у 20 томах
  4. антена — анте́на (від лат. antenna – рея) пристрій для випромінювання або приймання радіохвиль. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. антена — Пристрій для передачі або (і) прийому радіохвиль, що є складовою частиною кожної радіокомунікаційної системи (передавальна а., приймальна а., передавально-приймальна а.); супутникова (сателітарна)... Універсальний словник-енциклопедія
  6. антена — Що глиця Словник чужослів Павло Штепа
  7. антена — Анте́на, -ни; анте́ни, -тен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. антена — АНТЕ́НА, и, ж. Провід або система проводів, що служить для випромінювання радіохвиль під час радіопередачі або для їх уловлювання під час радіоприймання. Горбок виявився добре замаскованим танком. Навіть антена радіостанції.. Словник української мови в 11 томах