апельсин

(-а) ч.; крим. Ручна граната. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 33.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апельсин — [апеил'син] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  2. апельсин — апельси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. апельсин — АПЕЛЬСИ́Н, а, ч. 1. Вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових із запашними соковитими плодами жовтогарячого кольору, яке росте у тропіках і субтропіках. Словник української мови у 20 томах
  4. апельсин — Помаранча Словник чужослів Павло Штепа
  5. апельсин — АПЕЛЬСИ́Н, а, ч. 1. Вічнозелене плодове цитрусове дерево, яке росте на півдні. До цитрусових належать вічнозелені дерева та кущі тропічного і субтропічного клімату — лимони, апельсини, мандарини (Колг. енц., II, 1956, 691). Словник української мови в 11 томах
  6. апельсин — Помаранч, помаранча, померанець Словник синонімів Вусика
  7. апельсин — -а, ч. 1》 Вічнозелене плодове цитрусове дерево, яке росте на півдні. 2》 Запашний, соковитий плід цього дерева жовтогарячого кольору; помаранч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. апельсин — АПЕЛЬСИ́Н (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; соковитий їстівний плід цього дерева), ПОМАРА́НЧА (ПОМАРА́НЧ). Срібницький поклав кульок з апельсинами на стіл (Л. Дмитерко); Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова (А. Словник синонімів української мови