апендицит

(-у) ч.; комп.; жарт. Додаток. Документ із апендицитами. БСРЖ, 37; Синишин, 23.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апендицит — апендици́т [від лат. appendix (appendicis) – придаток] запалення апендикса. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. апендицит — АПЕНДИЦИ́Т, у, ч., мед. Запалення апендикса. Приступ гострого апендициту починається раптом болями.., нудотою, блюванням (Лікар, експертиза… 1958, 46); — Вертить мене млинком по канапі… Я й сього, я й того… І що б ви гадали: апендицит (Вишня, І, 1956, 83). Словник української мови в 11 томах
  3. апендицит — апендици́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. апендицит — Дванадтятниця, див. дуоденіт Словник чужослів Павло Штепа
  5. апендицит — АПЕНДИЦИ́Т, у, ч., мед. Запалення апендикса (у 1 знач.). Напад гострого апендициту починається раптом болями, нудотою, блюванням (з наук. літ.); – Вертить мене млинком по канапі... Я й сього, я й того... І що б ви гадали: апендицит (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  6. апендицит — -у, ч., мед. Запалення апендикса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. апендицит — Апендици́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)