баклажан

Значення в інших словниках

1. баклажан — баклажа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. баклажан — -а, ч. 1》 Однорічна овочева рослина родини пасльонових з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. 2》 Плід цієї рослини; синенький. 3》 рідко. Те саме, що помідор. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баклажан — БАКЛАЖА́Н, а, ч. 1. Однорічна овочева рослина родини пасльонових з плодами довгастої форми фіолетового кольору. [Ликерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани (М. Словник української мови у 20 томах
4. баклажан — А, ч. Алкоголік. А що з цього баклажана візьмеш? Йому аби на сто грам знайти. Словник сучасного українського сленгу
5. баклажан — Багаторічна овочева рослина родини пасльонових, походить з Індії, овочева культура; в Європі вирощують задля вел. їстівних плодів переважно фіолетово-чорного кольору. Універсальний словник-енциклопедія
6. баклажан — ПОМІДО́Р (овочева рослина і плід цієї рослини), ТОМА́Т, БАКЛАЖА́Н розм. Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві (М. Рильський); Я.. мушу їхати в радгосп збирати томати (А. Крижанівський); На рундуках скрізь здорові купи червоних баклажанів (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
7. баклажан — Баклажа́н, -на; -жа́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. баклажан — БАКЛАЖА́Н, а, ч. 1. Однорічна овочева рослина з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. Баклажани та перці більш вибагливі до тепла, ніж помідори (Овоч. закр. і відкр. Словник української мови в 11 томах
9. баклажан — Баклажан, -на м. раст. Solatium lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. І. 127. Словник української мови Грінченка